Автор: Катерина Слота
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-08-12 13:49:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЗАГУБЛЕНІ

Десь. Десь. Десь. Під покровом Океану. Віками височіє піраміда зі смальти та бурштину. Коли відкриє вона отвір свій, вода потоком рине. З’єднає два світи. Наш Світ і світ, що
Телосом
назвали. Насправді Ацилут. З нього вийшов я. Твій світ побачив. Сховав у тілі світло і пішов тебе шукати.
Десь. Десь. Десь. Під покровом неба, зірок та хмар. Є дім, в якому ти, моя Єдина. Були загублені в Світах. Страждали наші Душі. Тепер Єдиним подихом в віках ми знайдені. Ми
звуком
ринемо у Світло. В любові ми наповнимось буттям…

Десь. Десь. Десь співає Вітер. Шепчуть трави, що ми загублені віками, знайшли дорогу з Небуття. Що спів Оману нас вінчає, росою світла омива.
І будуть Ангели співати. І буде дощ рясний іти. А в Сонці РайДуга блищати, щоб нам з дороги не зійти. Щоб, ми щасливими ішли.

Дощ. Дощ. Дощ шепоче. У Світлі линуть загублені та знайдені в Світах. Рясніють роси. Грає птах в хмарках. Вода у річці нам співа. Цей Світ який я знала, змінено. Він Світлим
став.

История cоздания стихотворения:

Ацилут — (от слова «эцель» «рядом»). Высший из Четырех Миров Каббалы, относящийся только к чистому Духу Бога, система управления всеми расположенными ниже мирами
вплоть
до нашего мира. Также известен как Мир Эманаций. В западном направлении Каббалы… … Википедия