Автор: Сашко Сонячний
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2019-11-18 22:44:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Увага! Зло — то не людина! Зневага — бісова драбина!

Рідна мова — дар небес,
Єю ти особистість плекаєш,
Жодний якісний протез
Не замінить те, чим відчуваєш!

Та коли тебе гнобля́ть,
В школах мовити забороняють,
Не бухтіти, а вживать
Треба ра́зом, з її носіями!

Що за батюшка, хто вчив:
—Не ходи до сусіднього храму,
Тільки мій, один святий,
Прожени з себе Будду та Раму!

Нас бажають розділить,
То ж чому це так важко збагнути,
Ми без класиків любить
Мусим вже, вся ненависть — отрута!

Чом Велика та Війна
Нас волі́ти так і не навчила?
Посміхаючись панам,
,,Я'' втрачають людські небосхили!

Краще б ще раз Дух воскрес,
Замість мовчки усе вибачати,
За́стій мати, чи прогрес?
Мало ко́му, і в ко́го спитати!

17.11.2019

История cоздания стихотворения:

Назву віршику досклав,
Та й збагнув, чий стиль вживав.
Непогано, про драбину,
Пам’яті Павла Тичини!