Автор: Сашко Сонячний
Тема:Философская проза
Опубликовано: 2019-11-24 10:37:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Невеличке припущення, щодо пояснення природи походження, та наслідків,

стосовно будь-яких, з думок, ідей, фантазій, тощо.

Якщо вважати за істину ідею Джордано Бруно (та додатки до неї подальших послідовників цієї чудової теорії), котрий
стверджував, що фізичний Всесвіт нескінченний і включає нескінченну кількість світів, то тоді, висловлюючись
власними словами: З огляду на це, можна прийняти за факт те, що, дійсно, існує безліч інших світів, починаючи з тих,
які зовсім не відрізняються від нашого, потім — усього однією якою-небудь з деталей, ну і так далі, в арифметичній
прогресії, лише з заміною доданків, або (та) віднімань, в будь-якому з відрізків просторово-часового континууму,
знову ж таки, до нескінченності і повної невідповідності з, так скажімо існуючим оригіналом.
Враховуючи також те, що простір не банально тривимірний, а має вимірів набагато більше, то, я не бачу необхідності
відтворювати раз за разом дещо, або майже те ж саме(назвімо це початковим еталоном). Отже, виходить, що ніщо не
заважає абсолютно однаковісіньким предметам, чи то явищам, існувати в своїх площинах прямо тут і зараз, та
водночас в багатьох інших місцях, тобто одного примірнику достатньо, до тих пір, поки той, чи інший з
об’єктів, не піддасться впливам, викликавшим в ньому достатні зміни, які, змусять Всесвіт створити саме для нього
свою, окрему нішу. А абсолютний еталон, відповідно залишиться незмінним там, де на нього не впливали.
А до тих пір, існуюча грань з усім ідентичним, є скоріш ефемерною, ніж матеріальною, тому, відголоски того, що десь
вже відбувалося, відбувається, або відбуватиметься, можуть доходити до нас у вигляді тих самих думок, ідей,
фантазій, тощо. Що я маю на увазі — вмикаючи власну фантазію, ми отримуємо можливість описувати варіанти подій,
котрі справді вірогідні, в інших вимірах, з іншими законами фізики, на інших умовах і т.д..
Усе залежить від сили уяви, та її розвитку, чомусь наприклад Стівен Кінг, або Девід Лінч беззупинно творять на
протязі своїх життів одну за іншою цікаві нереальні історії, а хтось іще, не здатний навіть уявити світ очима коника.
При цьому, а тепер, увага! Існує певна частка небезпеки для бурхливих фантазерів, щодо збереження чистоти їх
розуму, яка полягає в тому, що не варто видавати бажане за дійсне, а також вважати себе будь-ким, крім самого себе
(я не маю на увазі здорові амбіції), інакше можна, фігурально висловлюючись, злетіти з котушок і тоді усі вирішать,
що ти несповна розуму, з усіма витікаючими звідси наслідками. Здоровий глузд на прикладі наявності вмінь:
— Я не вмію бачити майбутнє, читати думки, або літати.
Чи то уособлення власної персони:
— Я не Серьожа Єсєнін, не Наполеон Бонапарт, не Юра Гагарін.  
Ось, чому кожна з точок зору є лише суб’єктивною для усіх нас, і не існує об’єктивних поглядів, точніше в теорії вони
існують, але людину, котра вміє перетворювати своє бачення на безстороннє відтворення в реальність власних
спітканнь, можна сміливо називати надлюдиною. На жаль, чи на щастя, я (хоча усе можливо, напевно — поки, що)
не належу до їх числа. Моя улюблена з цитат Девіда Кіта Лінча:
— Нам здається, що з віком ми починаємо розуміти закономірності, але в дійсності, ми тільки втрачаємо уяву.
І, наприкінець, привіт, та найкращі побажання усім читачам, від капітана Вочевидька:
— Тримати хвіст пістолетом, зберігати людяність, залишатися собою.
Що занадто — то не здраво.  

24.11.2019

История cоздания стихотворения:

У кожній гідній алегорії
Є доля справжньої історії.