Автор: Софизм
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-08-10 12:39:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Нас вчило жити французьке кіно.
Коли ми дивилися його, без перекладу,
Сидячи на холодній підлозі
Амбулаторних відділень,
Обіймаючи тонкі, мов свічки ноги,
З колінами - битими, як мамина порцеляна.
Мріючи про Париж і червоний берет,
Сиділи у своїх сірих, передзимових містах,
Вигріваючи гайморити і заліковуючи застуди.
Закохувалися у француженок в чорних платтЯх,
Що вчили нас фарбуватися і робити зачіски,
Носити пальта, курити і цілуватися.
Вчили пити каву на останні копійки,
Не втрачати надії та витримки,
Носити шовкову білизну,
А зі святих - довірятися тільки Діві Марії.
Жити заради кохання,
І від нього ж постійно бігати.
Присмерк дивиться в вікна маленьких квартир
Із присмаком алкоголю і губної помади,
Кохають замріяні діти Жана Кокто,
Зкурвлених дочок Жана-Люка Годара.
17.
История cоздания стихотворения:
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |