Автор: Софизм
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-08-19 10:18:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Фріда Кало

Троянди у волоссі - твій терновий вінок,
Спис Лонґіна - твоя божевільна любов,
Твій хрест - це власний ламкий хребет,
Твої апостоли - це жінки, що якось втратили все.
Танцюй, Фрідо, танцюй і не обертайся,
І хай твій чоловік зараз з іншою кохається,
Нехай біль розриває тебе зсередини,
А серце проростає квітками й деревами.
Співай, Фрідо, співай як в останнє,
Пронизуй світ голками свого визнання.
Малюй, Фрідо, своїми слізьми та кров'ю,
Своїм сумом та гірким алкоголем.
Ми, Фрідо, усе розуміємо,
Нас, Фрідо, вже мільйони.
Ми містянки та еміґрантки,
Ми поєтесси, кухарки та проститутки.
Кожна з нас знає частину твого кохання,
Кожна з нас має частину твоєї муки.
Ми відпускаємо у небо птахів,
Яких ловили наші батьки.
Ми зплітаємо собі вінки -
З квітів, що викорчовували наші чоловіки.
2018

История cоздания стихотворения: