Автор: Дмитрий Лысенко
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-09-18 12:12:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Незбагненний шлях

Як жити далі я не знаю,
Як подивитись в темряву душі,
Як тільки засинаю,
В цій критичній тиші,

Як тихо наді мною пролітають,
Мої минулі мрії,
Як стрімко забирають,
Мої майбутні надії,

Куди сховатись, якщо відчуваєш,
Існування тих почуттів,
Куди тікати, якщо знаєш,
Про реальність тих яскравих днів.

Як збагнути, що нам треба ,
Побачити світ подихом серця,
Коли злітаєш вище неба,
І раптом пасок рветься,

Що нас тримав за крок,
До омріяного життя,
Не буде більше тих зірок,
Від яких частішає серцебиття…

Подальші дії тільки заважають,
Зберегти залишки добра,
Гострі слова вражають,
Спалюючи все дотла...

Хто вигадав ті почуття,
По яким законам вони діють,
Так стрімко змінюють буття,
А потім від них крила вниз тяжіють.

І змінюється все раптом так,
Як тиша, з приходом ночі,
Спускається, як той хижак,
І забирає, ті дні співочі.

Яка кого спіткає доля,
На цьому незбагненному шляху,
Чи постріл в серце пістоля,
Чи кохання на одному подиху!

710220403302ДЛ

История cоздания стихотворения: