UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: леон_полев
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-01-22 17:20:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Боже! Верни мне мою безмятежность...
Боже! Верни мне мою безмятежность,
Тишь и покой, что гнездились в груди.
Ты прояви ко мне прежнюю нежность
Грешную душу мою не суди.
Боже! Прости мне мои заблужденья,
Грешные мысли, поступков дебош.
Я, как безумный, живу в наважденье.
Сам ведь мужчина - меня ты поймёшь.
Я ложусь спать – она рядом ложится,
Нежно ласкаю, целую её.
Ночь, напролёт, в моих снах она снится.
Утром я в ванной купаю её.
Я еду в машине – она со мной рядом.
И на работе весь день мы вдвоём.
Вечером с нею гуляю я садом.
Жизнь пролетает зазря день за днём.
Так и живу я в фантазиях тленных.
Но на несчастную жизнь не ропщу.
Полон надежд и мечтаний безмерных.
Ключ к её нежному сердцу ищу.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 143
Рецензии
| Всему своё время |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:47:46 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |