Автор: Владимир Костенко
Тема:Иронические стихи
Опубликовано: 2018-10-21 12:34:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

З хама - в пани

З хама – в пани

Що ти задер до неба носа?
Чому людей клюєш, мов просо?
За вiщо всiх так зневажаєш?
Пупом Землi себе вважаєш?

Чи вiд везiння розум втратив?
Даремно Бог здоров’я тратив,
Щоб iскру запалить в тобi.
А ти приписуєш собi,

Те, що розумний i красивий,
Успiшний, благородно сивий.
Що всiх зумiв перехитрити,
I до наживи шлях вiдкрити.

Чи, може, ти здурiв вiд грошей,
Нетрудових i нехороших,
Тих, за якими шлейф поклонiв,
Насилля, зради i прокльонiв.

Ти думаєш, вхопив жар-птицю,
У виглядi моделi-кицi.
Щоб друзi заздрощi ховали,
За очi – брудом поливали.

Ти все продав, заради влади,
Щоб дикi зберегти уклади:
«Я є – начальник, пан, хазяїн,
I iдеал у мене – Каїн».

Багато виходцiв з народу
Стали фундаментом для роду.
Взiрцем для всiх, вподовж сторiч.
Та, з хама в пани – страшна рiч.


  

История cоздания стихотворения: