Автор: Владимир Костенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-11-11 11:54:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ноша

          Ноша.

У мене кум – мужик, як скеля,
З нiг валить навiть бугая.
Один лиш ганж, що пустомеля.
За кожним словом «Я» та «Я».

Одного разу гордовито,
Вiн заявив нам: «Я берусь
Пiдняти «Мерседеса-Вiто».
Пiдняв, але в спинi, щось «хрусь!»

I зараз кум, нiби примара,
ЗапАли груди i живiт,
Завжди з цiпком тепер вiн в парi
Кляне себе i бiлий свiт.

P.S. Я вас усiх, панове, прОшу,
Слова оцi ви запишiть.
«По силi обирайте нОшу,
Щоби не «хруснуло» в душi».

История cоздания стихотворения: