Автор: Магу
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2018-11-26 19:58:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Божевільна

Боже, вільна та розкута!
Бо як добра, так і люта,
Безтурботна як дитина,
Що зникає, та не гине.
Згубна, лячна, підсвідома.
У своєму тілі – вдома,
І легка, неначе птаха,
Що злітає вище даха.
Не одна я, бо єдина.
Не людина, не тварина,
Не дарунок на свята –
Хоч і я, та вже не та.
Без умовностей двомовна,
Майже рідна, наче кровна.
Сяйвом місячної ночі
Відкриваю тобі очі…
Взимку - наче літня спека,
Не близька і не далека…
Полохлива пісня вітру
Вкаже шлях мені до світла.
Рік за роком проліта –
Не рахую я літа.
Не дратуй мене, небого,
Бо дістану собі змогу
Зупинити, повернути…
Що повинно – має бути.
Хоч для тебе я – неволя,
В тім твоя щаслива доля.

История cоздания стихотворения: