Автор: Магу
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2019-03-29 20:33:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Спляча Русь

«Усни, Россия, вечным сном
                              Как спящая красавица,
                              Пока Любовь с извечным злом
                              В сердцах людей не справится.»


- Я розбудила тітку Русь.

- Навіщо, матінко, не треба!
  Невже на те є згода Неба?!!
  Ні, мамо, прошу! Я боюсь!
  Так необачно…
  Ми забули про ті буремнії роки?
  Вона вовків кривавих зграї
  Нам насилала - люті, дикі,
  Жахливі бісові створіння
  Нас вигризали із корінням,
  З осель і сел… зі свого краю!
  Ще й досі міцно ніж тримаю.
  Забути рід? Забути мову?
  Ні, я не хочу того знову!
  Хай спить. Навіки! На віки!

- Вона важка, слабка і хвора.
  Ще, сидячи, хитається…
  Але я вірю – в ній прозора  
  Красуня прокидається.
  Тендітна дівчинка – це ти,
  Я ж зможу їй допомогти,
  Звільнити… щоб пішла потвора,
  Яка її тримає душу….
  Ти вибач, лялечко, я мушу.
  Сама.  Байдужі всі світи.

История cоздания стихотворения: