Поезія - це доказ життя. Якщо твоє життя палає, поезія - це його попіл. ( Леонард Коен) Живопис - це поезія, яку бачать, а поезія - це живопис, який чують. ( Леонардо да Вінчі)

Автор: Ростислава
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2019-01-21 22:33:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ніченька йде

Сонячне коло гасне за полем,
місяця ріжки маревом вкриті,
носяться вітром над житнім морем
розспіви пахаря в білій свиті ...

Золото жита гріє долоні,
зірки - голівки синіх волошок
сонечку ясному гнуться в поклоні,
поміж колоссям зелений горошок

парістки в'є, обвиває цикорій,
білі ромашки квітнуть медові,
вітер гуляє свіжий, прозорий,
гілочки низько припали вербові.

Ніченька йде, загоряються зорі,
все прохолодою вкрите навколо,
рясно звисають сережки дубові,
солодко пахнуть в саду матіоли ...

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 223

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Светлана Осипова

Приеднуюсь до Сенiлги, Ростиславо, - гарнi у Вас пейзажi:нiжнi, спiвочi.Сподобалось!

2019-06-01 17:55:40

Ростислава

Дякую, я дуже люблю природу, з дитинства

2019-06-01 20:11:03

Светлана Осипова

Це помiтно, бо про природу у Вас багато вiршiв.Бажаю наснаги, нехай надихае навколишнiй свiт, i не тiльки!

2019-06-01 20:21:31

Ростислава

Дякую, раніше писала про почуття, але досвід був гіркий і вірші були такими ж , а Вам

2019-06-01 20:28:56

Сенилга

гарнюще!!!

2019-01-22 12:50:42

Ростислава

Дякую

2019-01-22 20:14:32

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений