Автор: Ирина Журавель
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-11-23 22:15:00
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ДІВЧИНА ІЗ ПРИСМАКОМ ОСЕНІ...

Вона йшла легко, сонячно, дівочо,
Зігріта літом, спогадом п'янким,
Їх погляди зустрілись неохоче,
Вона пішла в осінню даль за ним...
Її тримав за руку він так ніжно,
Вже не юнак, та з трепетом горів,
Осіннє листя вкрило землю сніжно
І день заснув в обіймах вечорів...
У роздумах не спало її серце,
Всього лиш зустріч, що змінила все...
Вдивлялись зорі в осені озерце:
"Хай місяць цю тривогу віднесе..."
Вона ввійшла в життя його нежданно,
Весняним сміхом, бісиком в очах
І так спокійно, ніжно і спонтанно
Дівочий образ жив в його ночах...
А осінь йшла холодною ходою,
З кимсь розділяла радість і печаль.
І стала враз незримою стіною
Для двох людей, які дивились в даль...
Ця дівчина - весна чи, може, літо,
Він розгадати так і не зумів,
Її читав задумою прожитий,
Осінній день в польоті журавлів.
Вона весною бути лиш хотіла,
Та сива осінь сковано прийшла,
Відплакала тужливо і прозріла,
І мудрістю у дім її ввійшла.
Ця дівчина із присмаком осіннім
Будила щире серце в дивних снах,
Не бісиком, не сміхом, а спасінням
І глибиною в молодих очах...

История cоздания стихотворения:

23.11.2018