Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Ирина Журавель
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2019-01-20 03:00:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Одягнена у зоряне намисто,
В морозній тиші зимно спить земля.
Солодким щемом гомонить дитинство,
Нічним вітрилом мого корабля...
Де шлях мій? І куди веде дорога?
Не загубитись тільки б в цій імлі,
У скроні б'є , мов холодом, тривога,
Стискають душу сумніви, жалі...
Лапатим снігом випаде неспокій
І зійдуть хмари, зглянуться моря.
У цій безодні, вічній і глибокій,
Знайдеться шлях для мого корабля...
История cоздания стихотворения:
20.01.2019
Дуже вразила пісня. Мелодія така до мурашок і дуже гарно співають до болю в душі. Велика подяка усім, хто робить таку добру справу. Бажаю успіхів. |
Рецензия от: Елена Гвай 2024-04-23 23:19:46 |
солідарний з вашими
заклинаннями, але слово росія і путэн слід писати з маленької літери :) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:15:06 |
фейсбук забит той серой
массой, что хочет надо всем поржать, над героином гондураса или над глупостями всласть |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:09:45 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |