Автор: Виктория Рачук
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2018-10-21 15:43:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чому?

Чому щодня доводиться боротись?
Чому щодня доводиться боліти?
Чим далі, тим все більше хочеться вколотись,
Бо в цьому світі неможливо жити.

Агресія повсюди і вона росте,
І з кожним днем ми більш тварини ,
І треба всунути свій ніс у все,
Живитись гниллю зсередини.

Про заздрість взагалі можна томи писати,
Вона давно вже з вічністю у парі,
Ми ж люди вже не вміємо мовчати,
І всюди треба вставити свій коментарій.

Власне життя нас не обходить,
Нам краще на чуже дивитись,
І вже нікому не доходить,
Що довго дивлячись, можливо і вдавитись.

Та ми продовжуєм кричати всюди,
Що за законом Божим живемо,
Прошу вас, схаменіться люди,
Бо від законів вам вже голову знесло.

Ми розучилися любити,
А про війну я взагалі мовчу,
У звичку входить когось вбити,
І знову треба ставити свічу.

Прошу вас, люди, перестаньте,
Бо всі ми в цьому світі рівні.
Живіть щасливо й будьте толерантні,
І ні від кого не залежте, будьте вільні.

История cоздания стихотворения: