Автор: Виктория Рачук
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2018-10-22 12:36:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Живі люди

Я люблю коли люди живі,
Такі, що не бояться емоцій.
Коли не ховають усе в голові,
Вони неповторні у кожному кроці.

З ними можна у хмарах літати,
Можна сміятись до сліз,
З ними легко усе забувати,
З такими комфортно скрізь.

І велика удача зустріти таких,
Їх на світі реально мало.
Вони зазвичай на дорогах важких,
Зустрічаються, щоб життя не зламало.

Бережіть і цінуйте своїх особливих,
Будьте поруч, що б не спіткало,
І тоді може буде більше щасливих,
А то тільки нещасних чимало.

История cоздания стихотворения: