Автор: Олена Молнар
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-10-19 16:08:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Опісля злив трава зазеленіла
Й кульбабок ніжно очі розцвіли,
Як жовті сонечка. Яскраво заясніли
Сміливі кошики осінньої пори.
Пройти не можеш, не замилувавшись
У ці чудові дивно теплі дні,
Бо місяць Травень в Осінь закохавшись
Уплів їй в коси квіти осяйні.
І Осінь, позабувши свою зрілість,
Надію знов відчула. Й прийняла
Від Травня юного його неждану милість,
Йому на груди тихо прилягла.
Він цілував її медові очі,
Розчісував волосся золоте…
Та враз почув, як віхола голосить,
Заглянувши йому через плече.
Остання мить нерівної любові.
Шлюб нетривалий розрива зима.
І гинуть квіти сонячні, чудові,
Й мороз вже міцно Осінь обійма.
Й засне вона в його чіпких обіймах,
І Травень сумно, з жалем засина.
А як проснеться, то його зустріне
Красуня юна з іменем Весна.
15.10.2018
История cоздания стихотворения:
Навіяв чудовий осінній день
Не пробачим! Дякую Світлана!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:51:19 |
Спасибо, Свидетель! Получается, что за всё отвечает вышестоящий командир? Не согласна моя душа с этим... Все причастные отвечают. |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:45:36 |
Спасибо, Владимир! Добровольно не уйдёт... Обучает наверно двойников...Прими мою поддержку! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:36:04 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |