Автор: Олена Молнар
Тема:Басни
Опубликовано: 2018-10-27 19:38:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Кріль і Ластівка

Покохав Кріль Ластівку бистрокрилу,
Милувався летом стрімким, сміливим,
А відтак одні були думи в нього,
Як до її серця знайти дорогу.
Ще не стріла пари серед подібних,
У сильце попалася пташка бідна,
Тріпотіла крильцями, рвалась в небо,
Та Кролю цього тільки й треба.
Взяв її дружиною, та й незчувся
Як той крок проблемою обернувся.
Небом жінка марила – мала крила…
Їх підрізав, щоб не кортіло.
Та не вийшло щастя в Кроля і пташки,
Він траву вподобав, вона – комашки,
Подрімать любив, а жона казала,
Що, якби пустив, то вона б літала.
- Ти сиди в норі оцій, курко драна,
Подивися, стала яка негарна.
Пір'я відстовбурчилось, згаслі очі.
Соромно. Я бачить тебе не хочу!
До Крольчих ходив він та женихався,
На свою дружиноньку ображався:
- Геть гніздо запущене, нечупара!
Осоружна ти мені і не пара!
Ледве-ледве вирвалась із полону,
В синє небо глянула те бездонне.
Як хотілось знову туди піднятись,
Та вона безкрила, не налітатись.
- Не журися, Ластівко, є ще сила,
Відростуть обрізані твої крила,
Ще злетиш стрілою назустріч Сонцю,
Заспіваєш пісню з душі віконця.
Не вертайся, пташко, в лиху годину,
Страх мине, біда пройде, горе згине.
Будуть милуватися твоїм летом
Зграї всі пташині над буйним степом.
Ну а вам скажу я, дівчатка любі,
Пару треба мать по своїй подобі,
Свого поля ягоду треба брати,
Щоб сміялось щастячко в вашій хаті,
Щоби разом мріялось і літалось,
Щоби серце з серцем перекликалось,
Щоб одні думки щирі, сподівання.
Це і буде справжнє твоє кохання!
05.08.2018

картинка з інтернету

История cоздания стихотворения: