Іду до Вас крізь почуття, через слова і через фрази..

Автор: Олена Молнар
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2019-02-21 01:11:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЧУЖА ВІЙНА

Вітерець у полі колоски нагнув…
Йшли по руслу долі на чужу війну
Сильні і вродливі, мужні, як один,
Кожен мав родину, кожен був чийсь син.

Сонце в сірі хмари заховало лик –
Хлопці помирали. Цвіт життя поник.
Втяті, як колосся зріле на полях.
ЗакінчИтись мусив їх життєвий шлях.

Матір стала квола – біль гіркий зігнув.
Проклинала долю і чужу війну…

                        17.02.2019

История cоздания стихотворения:

Надихнув твір Лариси Гараган.
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47255&poem=302805

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 200

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.
Войны- они всегда чужие. Своей такое не назовешь
2019-02-25 21:54:54
Ты права на все сто! Тот, кто начинает эти войны, сам не воюет, а посылает других.
Спасибо, Викуся, за отзыв.
2019-02-25 23:28:03
Дякую, Оленко, за проникливі слова! Приємно, що мій вірш Вас надихнув на такі ж болючі і щемні рядки.
Миру нам усім!
2019-02-21 10:47:07
Миру нам усім!
2019-02-25 16:35:42
Мила Олено! Ви кажете, що твір Лариси Гараган надихнув Вас на створення цього вірша. Так от, читаючи Ваш пронизливий і гарний вірш, уявляю не Афганську війну, про яку написала Л.Гараган (бо ніде не побачив посилання саме на це!), а нашу, гібридну війну з росіянами на Донбасі. І ця війна теж здається мені чужою, бо жодного синка можновладців, у тому числі й Порошенка, на цій війні ніхто не побичить. Коли прості хлопці українських родин сидять у окопах та гинуть на цій неоголошеній війні, його син знаходиться, бідний, так далеко від дому, аж у Лондоні! А інші "мажори" катають ночами на "BMW," давлячи людей, та сидять з дівками по ресторанах та пуляють у небо кучу грошей з фейерверками! Так чия це війна?! Інші, що підписали контракт із Збройними Силами, зробили це тому, що не мають іншого засобу заробити на життя. Прикро та гірко все це. Я вважаю, що, якщо війна, то війна. І стосуватися має кожного у країні. Тоді і сила буде. І не можна в час війни торгувати з твоїм ворогом. Це зрада і ганьба!
2019-02-21 07:24:19
Ви, Юрію Михайловичу, все правильно відчули. Я спочатку, навіть, картинку поставила іншу: на фоні укр. прапора силуети вояків, та система забракувала . Чи не той формат, чи заважка.
А взагалі, десь чула, що колись давно існувала держава, в якій був закон: якщо правитель починає війну, він привселюдно має стратити свого сина (бо ж чужих посилає на смерть). Говорять, що жоден глава не наважувався війну розпочинати...
Дякую Вам за відгук.
2019-02-25 16:35:11
Вельми достеменний та пронизливий біль! Єдина надія у покращенні загальної ситуації в Україні - зміна Режиму. Он якими кордонами вишколених військ оточили себе буржуї! Без великої крові злочинну владу не подолати.
Дефонтер
2019-02-21 06:12:16
Я дякую Вам, Валерію за те, що відчули мій біль.
2019-02-25 16:28:45
!
2019-02-25 16:34:19

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
Рекомендации УПП
В прямом эфире
Мудро! Дякую за вірш.
Рецензия от:
Світлана Пирогова
2024-03-19 09:35:50
Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути.
Ліна Костенко
Дай Боже здоров'я цій прекрасній людині!
Дякую, Таню, за чудовий матеріал.
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-19 09:30:54
Дякую Вам, Едуарде, за те, що ділитесь з нами своєю мудрістю! Нехай у Вас буде ще багато, багато гарних миттєвостей!
Рецензия от:
Олександр Гарматний
2024-03-19 08:50:58
На форуме обсуждают
В одних тільки "Марусі Чурай" та "Берестечку" великої Ліни Костенко є відповіді на всі питання буття нашого народу, в тому числі (...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-19 09:23:19
"Кожен мав би зрозуміти, що для України її духовність, мова, література – це останній рубіж самозахисту, остання надія відстояти себе перед агрес(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-18 08:40:24
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.