UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Олена Молнар
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2019-08-05 20:29:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Сильніше над усе
(КАЗКА)
- Не йди, прошу! Не йди, тебе благаю!
- Ні, ні! Піду! Мене ти не тримай.
Свою любов в тім світі відшукаю…
Ні, не залИшусь, не наполягай!
- Чи знаєш ти хоча б, як небезпечно
Йти в Зазеркалля? Ну ж бо, зупинись
На цій межі. Прошу тебе сердечно
Подумай ще раз добре! Залишись.
- Чи ж можу так? То ж я дізналась нині:
Чаклунка Темна, що звідтіль прийшла,
Зачарувала враз мого мужчину
Обманом. За собою повела
Його до лісу в нетрі непрохІдні.
І він пішов. Він, начебто заснув.
МабУть, ввижались небеса блакитні…
Піду услід , знайду, де б він не був.
Стіна вогню їй на шляху ставала,
Здавалось, навіть плавилась земля,
Вона вогонь сльозами заливала
Й нарешті, в нетрі шлях отой знайшла.
Вже далі йшла гарячими стежками,
Що обпікали ноги до кісток.
Таки знайшла коханого. В безтямі,
(Чаклунка ж бо від нього – ні на крок).
Всміхався він, не чуючи, як в серце
До нього люта вже повзла змія,
Щоб випить все життя його до денця.
Забув ураз коханої ім’я.
І образ той, що так манИв раніше,
Розпався на уламки там, в пітьмі.
Нічого вже не чув, не бачив більше.
У чарах він, неначе уві сні.
Чаклунка Темна дівчину уздріла,
Всміхнулась хижо - очі навісні:
- Ну що? Прийшла? Тебе чека могила.
Та спершу смерть страшна. Повір мені,.
Ніхто тебе тут, в нетрях, не почує,
Хіба що ВІН надія ще твоя?
Та ж він тебе уже не порятує,
Бо мій тепер. До скону в серці – я!
- Не вірю в це! Розрушу чари твОї.
Моя любов сильніша. Не радій!
- Коханий мій, це я. А він не чує,
Чаклунки обійнявши стан стрункий.
На груди щиро кинулась. Ридала.
Була полуда в нього на очах..,
Та все ж несміло згадка заблищала,
І раптом віддзеркалився в них страх.
- Де я? Де ми? Чого ти, рідна, плачеш?
Яка пітьма… А поруч хто стоїть?
- О, милий мій, невже й тепер не бачиш?
(Чаклунка ж стала танути в цю мить.)
Його обличчя палко цілувала:
Вуста і брови, очі дорогі.
Вона його любов’ю лікувала,
Невинна, чиста. Це дало снаги
Бридку змію прогнати з йОго серця.
Чаклунки чари вітер рознесе.
Любов одна перемогла в тім герці.
Кохання ж бо сильніше над усе!
01.04.2019
История cоздания стихотворения:
надихнула за картинка
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 200
Рецензии
P.S. У рядку "Полуда в нього бУла на очах..." можна переставити слова місцями, щоб наголос був правильним:
"Була полуда в нього на очах..." Але це як варіант!)
З вдячністю приймаю Ваш варіант. Він кращий.
Спасибо за коммент, Юра!
Згадаласа казка "Снігова королева"
Дякую, Оленко!
Дякую за відгук, Ларисо!
| Гарно написали, Аня. Посміхнулася) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 09:39:33 |
| Минуле не відпускає. Але
повернути нічого не
можна. Гарний вірш, Світлано. |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 09:37:24 |
| Весьма Блюзов Блюзовый ,,Блюз"! *** Как от меня Так ,,Блюзу" - ,,+"! ((*+*)) |
| Рецензия от: Смирнов Николя 2024-04-25 09:20:27 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |