Автор: Олена Молнар
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2020-06-30 17:38:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Мій друг зненавидів мене
За те, що душу полонило
Вкраїнське слово осяйне,
Що вишиванку я наділа.
Казав: «Ненавиджу все це!
Мене примушують любити
Оте хохляцькеє слівце,
А я свобідно хочу жити!»
На серці щем від тих розмов...
В жорсткому світі технологій
Людей зомбують знов і знов
З ТВ. І де шукать підмоги?
28.03.2020
История cоздания стихотворения:
Чудесний вірш. На моєму подвір'ї росте величезний горіх, якому більше 80-ти років. Його садив мій дідусь ще до Другої світової війни. |
Рецензия от: Світлана Пирогова 2024-03-28 14:21:32 |
Щиро дякую, Темлана! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:53:07 |
Чаты, форумы дарили эмоции. Значит, были нужны. |
Рецензия от: Вокисон 2024-03-28 13:51:12 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |