Іду до Вас крізь почуття, через слова і через фрази..

Автор: Олена Молнар
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-16 20:36:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Переговори

Що ж, привіт. Я давно записала
Те, що ти диктувала мені.
Всі слова вже прощальні сказала,
Що хотіла, веселі й сумні.

Ти прийшла і покликала владно.
Зачекай, певно, ноги болять?
Не така ти, як зблизька, й нещадна...
Осьде чай. Випий трохи, присядь.

- Зрозумій,- говорила в напрузі,-
Просто нині період такий:
Я про декого думала – друзі…
На роботі у мене застій,

І ніде розуміння не маю,
Та й здоров’я підводить також.
Тільки тут я потрібна ще, знаю…
Ну ж бо, пий, дум своїх не тривож,

Бо тобі теж не солодко, бачу.
Те , що робиш, достоту тяжке:
Всі, до кого приходиш ти, плачуть,
Проклинаючи горе таке.

Далі що було – з пам’яті стерто…
Переконлива, певно, була:
Про життя домовлялась зі смертю.
Я – лишилась, вона – відійшла.
                        06.09.2020

История cоздания стихотворения:

1

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 214

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 8.

Виктор Шталь

Все перемелется в судьбе
На радость людям и тебе!
Осталось подождать чуть-чуть,
И снова чистым будет путь.

Как-то так отозвалось, извините за фамильярность.
:)

2020-10-05 19:22:55

Олена Молнар

Прекраксний екс - слова підтримки...
Дарма говорите "прости",
В тяжкі моменти без запинки
Ми переходимо "на ти",
Щоб бути людяним, теплішим
Й тому, що так звучить щиріше.

Моя ЛГ від усього серця вдячна Вам, Вікторе!

2020-10-12 19:21:02

Виктор Шталь

2020-10-12 19:54:10

Владимир Рудов

Так держать и дальше!

2020-09-21 18:34:03

Олена Молнар

Дякую Вам, пане Володимире!
Буду намагатись.

2020-10-12 19:03:15

наталия остапенко

думала будет грустно, а все обошлось

2020-09-20 22:58:20

Олена Молнар

Ум-гу... З деяких пір люблю позитивно завершувати подібні історії...

2020-09-20 23:00:57

наталия остапенко

продолжайте в том же духе

2020-09-20 23:03:16

Олена Молнар

2020-09-20 23:13:17

Николай Ничипорук

Олено, в мене є вірш «Бабуся і смерть». Але він не сумний, як у Вас, а жртівливий.
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=49183&poem=202419

2020-09-18 19:14:13

Олена Молнар

То ж у Вас казка, а в мене... майже казка. Одначе, з позитивною кінцівкою.
Вельми дякую Вам за відгук, Миколо Калістратовичу!

2020-09-20 22:53:10

Николай Ничипорук

Всяка казка повинна закінчуватись щасливо.

2020-09-21 08:55:43

Анатолий Уминский

Многа спраў у мяне засталося
І ні ўсё я паспела сказаць.
З мараў многа чаго не збылося -
Трэба трохі табе пачакаць.

А чаму не? Толькі трэба ведаць, што сказаць. У Вашай ЛГ , Алена, гэта атрымалася.

2020-09-17 15:41:03

Олена Молнар

Маёй гераіні пашанцавала: пераконваў няпрошаны госць.
Дзякуй, Анатоль. Добры вечар Вам!

2020-09-17 23:14:23

Анатолий Уминский

Добры вечар, Алена 🌹

2020-09-17 23:36:45

Ніна Трало

та чи можливо зі смертю мати діалог? вона мовчки прийшла і маму в мене вкрала... Не домовилась я з нею.. А вірш написаной гарно, чуттєво, проникливо до болю. Дякую.

2020-09-17 00:04:15

Олена Молнар

Ситуація... Всяк буває. Наприклад, коли повертаються після клінічної смерті. Та Ви праві, Ніночко, будь-яка домовленість з нею це лише відсрочка. Дякую Вам за вдумливий відгук.

2020-09-17 23:06:16

Аразова Марина

Задумалась после прочтения - а можно ли договориться со смертью?

2020-09-16 23:59:14

Олена Молнар

Іноді це вдається. На жаль, не завжди...

2020-09-17 23:01:19

Аразова Марина

2020-09-18 17:57:40

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений