Автор: Роман Малицький
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2018-11-11 23:29:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Не стріляй,брате,
Ми ж сини однієї мати.
Кров тече в жилах рідна,
Хоча бідна,але гідна.
Співала матінка нам колискові,
На душевній українській мові.
Зростали у теплі й любові
На поміч були всім готові.
Разом бігали до школи,
Ганяли у футбола...
Зрання множили ми сили,
Горе й радість навпіл ділили,
І ніколи рідних не ганьбили.
Та ,нажаль,забув ти,брате
З якої вийшов хати.
Та взяв у руки автомата,
І почав по всіх стріляти.
Повстав ти проти свого народу,
Російським кланам на угоду.
Але за що воюєш?
В кого стріляєш?
Чом совість на рублі міняєш?
Івана в Криму не стало,
В Донбасі куля Гриця наздогнала.
Сусіда привезли у домовині -
Підірвавсь під Луганськом на міні.
Ллється кров,як водиця
Хіба ж то так годиться?
Натискає терорист на курок
І без батька лишається троє діток...
Церковні дзвони,похорони, біль і плач...
Торжествує Путін-палач!
Тож чому ти брате служиш кату?
Та під триколорими прапорами
Воюєш з рідними братами?
Нащо віриш брехливій пресі,
Та відстоюєш імперські інтереси?
Чому забув коріння свого роду?..
Навіщо завдаєш людям шкоду?!
Невже не жаль тобі батьків,
Що оплакують своїх синів?
Зростає і число сиріт
Від нанесених країні бід.
Схаменися завчас,братане.
Кидай зброю і мир настане .
Хай замовкне клята стрілянина,
І знову буде вільна Україна.
История cоздания стихотворения:
2014р.
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |