Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-03-14 12:33:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Хай гряне грім!

На мить здалось,настав кінець.
І я вознісся до небес..
І так гірко стало мені,
Що малечу полишив,
На грішній землі.

Хто ж в Україні,
Допоможе сиротині,
В полатаній сорочині,
В забутій Богом хатині?

Може той банкір,
Що робить все на перекір.
Чи може той васал,
Що Україну обікрав?!

Де притулитись голим й босим?,
Буржуїнів відповісти просим.
Не знаєте,надсміхаєтесь?
Над нами,бідаками...

А ми ж бо даємо вам життя,
У якому сенс буття!
Ви би оди не співали,
А краще хліборобів поважали...

За які гріхи,не знаю,
Оте панство нас карає,
Й живцем ховає,
Чи в тюрми кидає?

Ми ж бо,люди,
А не верблюди!

Тож,побійтесь Бога!
Адже,одна у нас дорога!

Не сахайтесь,
Живий ще я!
І наді мною чисте небо,
Дихає в спокою рілля,
Хіба що дощику треба.

То,хай гряне грім,
І добре буде ВСІМ!

История cоздания стихотворения:

8 березня 2019р.