Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-05-24 10:14:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Західняни ви мої,західняни....
Чорти би вас побрали!
Чому ви допускаєте,
Щоб чужинці нами керували?
Малис-мо на «тронах» австріяків,
Вельмишановних шляхетичів - поляків.
Німчугів, та тих кацапів москалів...
Тепер ж керують нами,
Єрусалимськіі авра..ами.
А де ж українські гетьмани?
У срібних, златих жупанах?
Чому дозволяють чужинцям,
Кувати нас у кайдани?!
Гене бідна ненька Україна,
У власних,рідних стінах.
З капелюхом по Європі бродить,
Бо якийсь-то гріш, та вродить.
Нелегкою була хода до волі,
З ворогами билися до крові.
А що у спадку? Жалюгідні долі..
В Україні вільний, новій.
Коли нами правлять чужі магнати,
Нового життя нам не пізнати.
Бо оті череваті та мордаті,
Добро тянуть лиш до своєї хати.
Щось надовго позасинали,
України славні отамани...
Усенької незалежної родини.
Тому й не дивно,-
Нація повільно гине.
История cоздания стихотворения:
19 травня 2019р.
Прекрасное
стихотворение.Твои
стихи,Юра, наполненные
любовью, чистотой и
светом. Человек - сосуд... Чем наполнена душа, то и льется из сердца. Обнимаю, |
Рецензия от: Антонина Лисянская 2024-03-28 12:53:02 |
Это было всё давно, А сегодня всё равно. Мы боимся лишь ракет, И что выключат вдруг свет. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 12:53:02 |
Жизнь дружище, она
такова, Подбираем по морде слова. |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 12:48:54 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |