Автор: Роман Малицький
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2019-06-07 10:06:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Біля річки, край села,
Стоїть старенька хатина.
В ній колись в журбі жила,
Маліччихів родина.
Фундамент закладав прадід,
Стіни зводив уже дід.
І лиш через багато літ,
Діти переступили хатній поріг.
Яке то життя за панів?..
Без маєтку та полів,
Гарував,як той віл,
До сьомих потів...
Запах картопляників та хлібця,
Відчували лиш у свята...
Якби не ягоди та гриби,
Малисмо би свіжі гроби.
Чир на воді й лобода,-
Такою була наша їда.
У передновок, діти щодуху,
Набивали животи зелепухом.
Ненька панське жито жала,
Знедужала, злягла і душу Богу віддала...
Батько ж пішов волю здобувати,
Й не повернувся до хати.
А ми,осиротілі діти,
Розбрелись по всьому світу...
Шукати собі долі,
У чужій неволі.
Опустіла родинна хатина,
Заріс,«схуд» сад старий...
Відліковує час машина..
Що принесе нам день новий?..
История cоздания стихотворения:
5 червня 2019р.
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |