Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-07-31 18:23:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я не лірик ,не романтист,
А простий собі правдист.
Оди верховодам не співаю,
Про це Господь мій знає.
Пишу про події дня,
Щоби в курсі була рідня.
Про злободенні справи,
Що творяться в моїй державі.
Бо кривди й бід отих,
Хоч греблю гати...
Позникали братські мости-
Мости любові і поваги.
Не заради особистої слави,
Виводжу на чисту воду,
Тих, хто наносить людям шкоду.
Фарисеїв, іуд різної масті,
Що рвуться нахабно до власті.
Грабують люд без міри,
Плюють на правду й віру.
Бо бач,вони «слуги» народу,
І мають панську вроду:
Щоб управляти та панувати...
А ти хто? Холоп,жебрак,
Повзаєш по землі, як той хробак,
Без притулку і поживи,
І нема тому альтернативи.
Не навчився я піддакувати пану,
Не будь-якому клану.
Скажу вам по секрету,
Як поет поету:
Не розмінююсь на чужу монету!
История cоздания стихотворения:
15 липня 2019р.
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму! |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-29 01:44:52 |
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |