Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-08-08 15:12:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Продаємось братці, продаємось!

А був простий батрак...
Тепер же носить елегантний фрак.
Пенсне,білі рукавички,
Халат,- ну чисто тобі аристократ!
Смакує конячки з панами,
У захваті від нього дами.
За які «шиши»,слимак повзучий,
Став таким везучим?
Мистецтво продажне посприяло:
За ковбасу,за сало.
Здає своїх і чужих,
Оптом і поодинці,-
Отакі ми братці, украінці?!
Прижилось у того роду,
Продаватись магнатам на угоду.
А що?
Здав,-і «куш» в кишеню поклав.
Нащо гарувати,
Як гроші пливуть самі до хати,
Встигай лиш їх згрібати.
А відгадайте:
Чом такі гонорові
Писарчуки кишенькові?
Мафію прославляють нівроку,
З усіх боків!
Продаємось,братці,
За понюх тютюну.
То й репутацію маємо таку дурну!

История cоздания стихотворения:

8 серпня 2019р.