Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-08-10 17:46:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

І ворог би луснув.

«Лупайте ту скалу!»...
Чиїми же руками,
Пане Іване?
Коли поржавіли шаблі козацькі,
Перевелись орлики,скоропадські.

А нинішні «славні атамани»,
Загуляли з товстопузими  панами!
Заливають свої пельки,
Забувши про Україну-неньку.

Бідаки же холопи,
З торбами-по Європі.
Бо топимось в багні,брате-Орле,
У хатах-біда чорна.

А ти,Тарасе,
Закликаєш плем’я наше,
Сокири брати в руки,
Й гуртом-на злодійські круки.

А сміливців тож нема,
Один Ляшко лиш вила підійма,
І грозиться вже чверть віку,
Вкоротить життя якомусь? чоловіку.
За теє дійство екс-депутату,
Вила поміняли на лопату.

Якби ж то і ми,
Як тая Леся,
Україну так любили,
Й царків марно не хвалили,
То життя б пішло по новому руслу,
І ворог від заздрощів би луснув.

История cоздания стихотворения:

9 серпня 2019р.