Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-09-10 09:26:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Господнє веління.

Ой,натерпілась ненька-Україна,
За москалів та ляхів...
Не один козак загинув,
(Най би їх шлях трафив!)

І тепер життя немає,
При своїх гетьманцях,
Бо розікралась сволота,
Без суда і санкцій.

Лише Господь знає,парафіяни,
Як нам вирватись з гробовоі ями,
Куди рабів живцем заганяють,
І там,-вони конають...

Не мечем, і не злом,
А любов’ю і теплом,
Здобуваємо волю,браття,
Зі славного Прикарпаття.

Якщо ми прагнемо спасінь,-
Уникаємо ворожнеч й потрясінь.
Єднаймося серцями, земляни,
Та спільно будуймо храми.

Горнімося,любімося..
Шматком хліба ділімося.
Бо у цьому-Господнє веління.
Та наше з вами спасіння.

История cоздания стихотворения:

12 червня 2019р.