Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-02-03 10:59:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Сучасні попурі.

Поскидали з дахів тарелі...
То ж вже більш не «меле»,
Улюблене українське теле*.
І тепер селяни повіту,
Відірвані від світу.

Хіба у Коломойського богача
Очиститься душа,
Від украденого гроша?
Цупить мільярдер до сьомого поту,
Щоб здивувати Європу.

У парламенті-нова мода:
Монобільшість в школу ходить,
НЕП з потугами родить.
Разумков й Стефанчук потирають руки,
Від такої політнауки.

Як жити на тій землі,
Коли бездушні москалі,
Не вгамовуються у Кремлі,
І підкладають міни
Під неньку Україну?

Треба мати силу кінську,
Щоби їздити до Мінську.
Та шостий рік підряд
Мирні договори розглядать,
Щоб на Донбасі людям
Спокійно було спать.

Якби я мав силу і право,
Знищив би отих вовкодавів.
Чи погнав на безлюдний острів,
Що по смакували дьогтю в ложці.

История cоздания стихотворения:

31.01.2020р