Автор: Роман Малицький
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2020-07-16 21:19:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Україно,прокидайся!

Бач,топимося у крові й ненависті,
У невірності,дичавості.
Владарюють богохульство,
Братовбивство,
Безжальність і рецидивіство,
Хамство та лицемірство.

Мулу і бруду стільки довкола хати,
Що починаєм у них потопати...
Горять ліси,
Гине худоба...
Зникають ріки,
Вирують хвороби...

В Україні хаос,розбрат.
З ножем на брата—брат.
На тронах—магнати,
Котрі людям не дають
Ні жити,ні спати!

Друть шкіру з бідняків
(Бодай-би в пеклі
Кожен з них горів!).
Немає ради
На казнокрадів...
Награбоване,—везуть в офшори,
І мають в носі суддів,прокурорів.
Їм ніхто не до указу,
Отій злодійській заразі.

Рве і мече
Мільярдер Порошенко
(Отой солоденький Рошен-ко).
Знову рветься на трон
І тягне за собою однодумців батальйон.
При ніби-то  «Європейській солідарності»
(Але без суддівської безкарності !)...

Гріхів у нього,
Як зірок на небі...
Хіба такий царьок
Нам треба?!

Не кує і не меле
Комік ЗЕ,
І невідаємо,
Куди народ веде...

P.S.
Гинемо,брате,
При тих магнатах...
Тож, прокидайся Україно,
Не дамо кривдити нашу родину!

История cоздания стихотворения:

16 липня 2020р.