Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-06 11:54:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дивний сон...

Прокинувся я від гострих почуттів,
Начебто,кудись у височінь летів..
Думкам,у голові,затісно стало...
І вони,блискавицями,по небу вітали....

А на землі,
Революція гідності,бушувала,
Гнобителів карала...
«Пастухи»,двоногих шакалів,
У прірву гнали...
Бо крові людської,
Випили вони,чимало...

Усе навкруги,ревло та гуло...
Найбільш неповадно було,
Череватим та мордатим,
Котрі,невинних,
Кидали за грати,
Над людьми знущались
Й на горбах їх наживались.

Не солодко було
І тим крукам,
Котрі запускали
У держказну руки,
Та били себе в груди,
Що красти більш не будуть...

Просили у Господа пощади,
Провладні вовкодави.
І ті Омелі-пустодзвони,
Що приймали липові закони,
Та обіцяли рай біднякам,
Як отим дуракам.

Громам вторили барабани,
Втікали,з награбованим,клани
За океани...
За ними —продажні холуї-іуди,
(Оті жидівськіі паскуди),
Що за кусень ковбаси,
Продали своі голоси.

P.S.
«Майдан» ще б і далі,
Чинуш карав....
Та півень заспівав.

История cоздания стихотворения:

6 вересня 2020р.