Автор: Роман Малицький
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2021-02-07 15:43:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Правду і віру,—не вбити!

Правду і віру ,—не вбити!

Євросоюз і Штати,
Не перестають в долоні плескати...
Росія ж,вовком виє,
Та під Україною ,яму риє.
Вона прагне з європейцем,
Об’єднатись всім серцем.

Де криється корінь зла?
Братовбивча,гібридна війна...
Звіріють окупанти -московити,
І не дають у власному домі жити.

Мінські та Норманські переговори,
Що,лихі у шахтах,опори.
І кремлівський царьок,Путін,
Гойракує,і...
І,як той дурень,
Проти вітру,дує.

Світові вороги прагнуть жерти
Зі сметаною пироги,
Що готують украінські майстрині...
От і лізуть вони,
До чужого корита,
Як ті свині.

Європейці сиплять доляри,
Та обіцянки захмарні.
Колишній «старший брат»
П’є кров..
І,як той піонер,готов,
Полонити душу українця,
По саміі вінці.

Проплачені шакали,
(Під масками лівих і правих),
Підкладають «міни»
Та ліквідовують прогресивні
Телеканали...

Та правду і віру,— не вбити!
Зарубайте собі на носі,
Магнати ситі!

История cоздания стихотворения:

7 лютого 2021р.