Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-02-12 14:35:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Біда за бідою...

Чом зуби скалиш, іудо,
Та й доки кров людську
Пити будеш?

Господь дав життя нам,
На Землі обітованній,
І не тобі ,вельможному пану,
Панувати над нами.

Сину Господньому,Ісусу,
Ми віддані душею,
Й не боїмось твого зміїного укусу,
Чуєш? Підрізаний єврею!

І ти,недоумковий коміку ЗЕ,
Не думай,що Господа Бога,
«Схопив за ноги» уже,
І маєш право зло творити
Та голодом нарід морити.

А твої однодумці-посіпаки,
Вже й не знають,що їсти мають.
Та які брендові фраки,
На себе одягати.
(Ку..ва  ваша мати!!)

Страхи беруть,
Що українська біднота,
На постійних заморських роботах.

Бо в нашій державі,
На ті копійки,
Ледь виживають батраки.

Біда гряде за бідою,
Та на бідаків—горою,
Сніговими лавинами
Та пандемією злою.

Ще й недолуга влада,
Сипле сіль на рани...
От таке життя у нас,
ПО-ГА-НЕ!!

История cоздания стихотворения:

12 лютого 2021р.