Автор: Роман Малицький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-04-07 12:23:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Врозуми їх,Боже.

Господи,
Чом суспільство землю
розчленило
На дві частини,
У важкі для Неньки днини?

По яким таким причинам,
Ворогують між собою
Братства,родини?

Чом в розколі
Церковні Храми
Й розбрат
Між святими отцями,
Та недовіра
Між сестрами і братами?

Ти ж,Господи,
Святійший і Милійший,
Долаючи пустелі і бурани,
Вів мирян
На землі обітованні...
Розділив паляницю,
Та кожному дав
Хлібця і водиці...

То хіба так годиться,
Щоб віряни
Йшли один на одного
З ножем і мечем?

Біда гряде за бідою...
Брат на брата йде війною...
Людство втратило надію,
Любов і повагу до  ближнього,
Від найвищого до найнищого...

Тож і маємо наяву:
Ворожнечу і брехню...
Один безбожно краде,
Розкошує,
Другий—по світу мандрує.
(Шукає порятунку,
Від «революції» у шлунку).
Суцільні плачі і сльози...

Прошу Тебе,
Допоможи нам,Боже,
Вгамувати бандитські вельможі,
Котрі дорвалися до «ложі»
І нарід тримають в облозі,
Тих,що шастають по смітниках
Та помийних ямах,
Аби замолоду не «зав’януть».

Ситі,біснуваті владики,
Що біля держкорита,
З розуму сходять,
Страхи на люд наводять,
Що буцімто гряде
Армагедон.
(Але ж це тільки міраж,
Страшний сон!)

Розвивають гонку озброєнь,
Для майбутніх воєн...
Лякають атомом,ракетами,
Смертоносними пікетами...

Боже,
Втихомир антихристів і бузовірів,
Що ведуть себе по-вовчому,
Без міри...
Не дай їм затьмарити
Сонцесяйний Світ,
Та знищити людський рід.

История cоздания стихотворения:

7 квітня 2021р.