Автор: Олег Коска
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2018-11-05 08:38:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Люди

Люди гуляють по парку.
Шарудить під ногами листя
Про те, що усе минає.
Ні що не стоїть на місті.

І ця краса рожева,
Що лежить зараз тут під ногами,
Буде зібрана, буде знищена
П'яними двірниками.

І ніхто не спита у листя,
Чому в нього колір такий.
Ранніше він був зелений,
А зараз він золотий.

І нічого він не скаже,
А лежатиме в здовж алей
Що воно пожовкло від сорому,
Від сорому за нас, людей.

Так, ми люди, божі діти
І нема в нас іншої мети,
Ніж врятувати нашу природу,
Для нащадків її зберегти.

История cоздания стихотворения: