Автор: Оксана Филиппенко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-09-27 21:10:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вибач, Боже..

Друга Пасха вже без дому.
Другий рік нема життя.
Серце ніби трохи б'ється
Та пусте, без почуття...
Тільки рідні і тримають,
Впасти зовсім не дають.
Та хвороби з нами грають.
Хто кого, сильніше б'ють.
Вибач, Боже, що цьогоріч
не радію, як завжди,
Великоднім передзвонам,
Адже гинуть скрізь сини.
Як радіти Воскресінню,
коли смерть і біль кругом?
Все ж, надія на спасіння
І життя в душі з Христом.
Другий квітень вже минає.
Дім у спогадах і снах.
Душу пам'ять роздирає,
Лиш молитва на вустах.
Та чи справдяться чекання?
Буде те "нове" життя
Там, де сонце визирає,
Де щаслива вся сім'я?
Там, де люблять щиро серцем,
Рук даруючи тепло.
Забагато горя й смерті.
Стогне й плаче все нутро....
©️Оксана Філіпенко, 10.04.2023р.

История cоздания стихотворения: