Автор: Виталий Потапов
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2019-03-18 19:46:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Туга

Там я родився, там моє детинство
Пісок горячий був в ногах
В каміннях вулиці лежали
Стовпи обвішані дротами
Понад дорогою стояли
Мов з часом почорнівшіє хрести
Трава в росі, протоптана стежина
Туман над річкою, мов сіра хмара
Клубками з очеретів випливав
Закинуті під берег вудки
Ще зранку, карася спіймав
І знову поплавок пірнає...
Навколо риба в річці грає
Смуглястий кіт сидить, коло відра
Він також ловить карася
Схилились верби над водою
Тихенько листям гомонять
Барвились квіти коло хат
Біліли хати вздовж дороги
В бузках ховалися вони
Дитинство, школа все минуло
В землі тій дід і прадіди лежать
Як можно край той забувать
Могили заросли і не впізнаєш
Земля родинна, прадідова хата
Давно із рідних, вже нікого там нема
Хоть поруч і живе моя рідня...
Не з прихотів свій край ми покидали
Та жаль нема, туди нам вороття
Хотя ще в спогадах, та снах
Я знову бачу, край свій рідний
І землю ту, з мого дитинства
Красиву та омріяну думками
Хай в спогадах вона жива...
І туга в сердці оживає
Ночами думка напливає
Як жаль, мені себе буває
Що нас, мої брати
Із рідноі землі, чужинці виживали
Щоб ми, по світу побрели...

История cоздания стихотворения: