Автор: Виталий Потапов
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-09-16 16:25:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Знов туга сердце розриває
Горить воно вогнем, палає
І плаче знов моя земля
Хоть ми тепер, не те теля
Синів ти маєш, мамо, не здолати
Знов захистять, тебе, твої солдати
Від свори тих, що знахабіли
І лізуть з кожної щілини...
Немає Бога в сердці, мамо
Пробач, не можу я мовчати
Мов цуценя, я став скавчати
Бо горе сердце, мамо,розрива
А ті, що вчора там кричали
Чомусь сьогодні замовчали
Мовчать, мов в рот води вони набрали
А по верхах, пішли щури...
Залізли, та мішки перевіряють
Пока хозяїна немає
А Вас взяли їм піддавати
Щоб легче винести із хати
Прийдеться хлопці, Вам відповідати
Щури ті кинуться тікати
Вони завжди, втекти встигали
Бо указівки не давали
*
,,Вот негодяи из страны удрали
Мы это ведь не ожидали
Бюджет украли и удрали
Но, задержать, нам указаний не давали
Их задержать...но, не хватать
И, как прикажете держать
Он завтра станет нами управлять
Нельзя без указаний их держать
Портнова миром всем искали
А он сегодня процветает
Экс-президента вон пугает
И завтра вновь, гляди при власти''
Такие разыграли страсти
Что страшно даже подступать
Он, что сегодня кем-то управляет
Ведь он реально их пугает...
* *
Ой, люди добрі схаменіться
Бо нахилилась мов гора
Стоїть над прірвой Україна
І плаче матінка земля
Розгублені, що Батьківщину захищали
І кров там, за Вітчизну вітдавали
Мої брати,знов бачу, розпач накриває
І гіркотою душу заповняє
Бо знову кажуть, щоки підставляй
Зніми свій прапор, мовою не розмовляй
Нехай тебе хоть і вбивають
Немає правди, ти це знаєш
Невже що правдою було
Тепер все вітром замело
Знов обіцянки нам давали
А потім дулю показали
І стогне брат не розумія
Бо він казав, що все зуміє
Війну закінчить, й на коліна не впаде
Хай краще, він тоді помре
Знов старий дурень наставляє
Чужі він щоки підставляє
Хай ворог Вас сильніше бьє
А він тим часом, нишком пьє
В своєму розумі, таке казати
Щоб ворогам знов щоки підставляти
Таке міг ворог лиш сказати
Хоть був колись він президент
Щоб ворогам і відсіч не давати
І прапор свій повинен я знімати
Той хто таке казав, мені не брат
Бо сіє серед нас розлад
* * *
Хоть був колись він президент
І друг його, Вован кремлівський
Рукоплескав йому,бо Україну нищив
Завжди себе самі вбивали
Казали рідну землю захищали
Такі собі руді щури
Немає правди, знов на цій землі...
Ми не повинні все прощати
Бо вірю, прийде час спитати
Чому брат, в дурня знову грав
І ворогів до влади піднімав...
Чому руду падл..ку не спитав
За скільки Україну ти продав
Не ти той прапор піднімав
З ним, я Вітчизну захищав
История cоздания стихотворения:
В последней строке, вероятно, случайно не хватает парочки букв - "случившемуСЯ". |
Рецензия от: Владимир Роберта 2024-03-28 20:20:20 |
Я присоединяюсь к вашим рецензорам. Стих - герой нашего времени, четко, по сути, хорошая лирика. Ещё особое почтение вам, как человеку. Чернобыль помнят все. |
Рецензия от: Азинелло 2024-03-28 20:15:41 |
Мені сподобалось,дякую) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-28 20:11:09 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |