Нет статуса

Автор: Виталий Потапов
Тема:Иронические стихи
Опубликовано: 2020-09-13 20:54:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ніяк не збагне

Ніяк народ наш не збагне
Що розум свій, він продає
Свободу теж його купляють
Вам що завгодно, обіцяють....
   Вас без грошей, вони купляють
   І Вас за це... не поважають
   Бо дурнями брати, себе Ви, показали
   Коли Вас ворогам , як лохів продавали
                               *
Нас вересень, жарою знов лякае
Сгоріле листя опадає
Багатоденна спека, не спадає
Ночами осінь нас вітає
   На дворі ніч і тіло стомлене, відпочивае
   Але душа його не засипає
   В чужіх світах, вона блукає
   І душі інші там встрічає...
Там душі тих, кого нема
Давно накрила їх пітьма
Душа покою все не знає
Там відповіді знов, вона шукає
   Чому народ наш все страждає
   Невже вину, за щось він має
   Чому країна, знов в пітьмі
   Не вилізе, з цієй петлі
Поводирів собі, народ шукає
Чужих синів, все вибирає
Що совісті, давно не мають
Бо що завгодно, обіцяють
   А люди, знов їм довіряють
   Бо мабуть, розуму не мають
   Кому державу вітдали
   Тим хлопцям, що з чужої сторони
Вони мов ті, п'явки присосались
Добра держави нализались
Але в кориті ще, щось є...
Воно їм спати не дає...
   Державу хутко грабували
   Про гроші теж не забували
   Куди не глянь...вони сосуть
   І за кордон собі несуть
Словами хитрими, отрут
Вам обіцяють щастя, тут...
Отраву в душі, Вам вливають
Брехнею все це, прикрашають
   Не можемо ми їх, ніяк спинити
   З держави щоб, подалі відрядити
   На береги чужіх морів...
   Безсоромно-брехливих, тих синів
Там їх оселі, у чужих морів
І сімьї там, у цих синів
А соки пьють, з моєй землі
Ну, а для нас... одні нулі
   ЗеБені хочуть лиш одне...
   Для нас воно, завжди сумне
  Щоб красти їм, ми не мішали
  Не путалися, під їх ногами
Коли Вас лохів продавали
І батьківскою землею торгували
Але це наша, батьківська земля
Вона завжди була моя-твоя
   Давно пора, цю свору гнати
  Себе повинні, українці поважати
  З подвір'я хлам цей вимітати
  Всім правду треба, розкривати...



  

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 76

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 0.

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Дуже вміло відтворені почуття та образи. Гарний стиль та рітмика. Фортуни та оптимізму!
Рецензия от:
Азинелло
2024-03-29 01:44:52
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением!
Рецензия от:
Михаэль Шон
2024-03-28 23:31:35
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами...
Рецензия от:
Ирина Венжега
2024-03-28 21:35:44
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.