Автор: Малыхина Наталия
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2018-11-23 11:43:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Збережи ялинку

Добрий день, діти!
Я-лісовик.
Лісу-перший рятівник.
Ви-мої помічники.
Майбутнього будівники.

Сьогодні казочка моя
Нехай летить крилато.
Відкриє серце хай вона
Хлоп'ятам і дівчаткам.

"На землю впала шишечка
І випало зернятко.
З нього з’явилось крихітне,
Зеленеє дитятко.

Оглянулось малесеньке,
(Відкрило оченятка).
До сонця протягнулися
Гілчасті рученятки.

Ой, диво в лісі сталося,
Родилася ялинка.
Така тендітна, ніжна
Малесенька билинка.

Роки минали швидко,
Вітри пестили гілля.
Росла лісна красуня
Весела, мила, вільна.

Пташки гніздились в гіллях
І їй співали пісні.
Сороки з верху дерева
Несли по лісу вісті.

Під гіллям взимку зайчики
Ховалися від вовка.
Для всіх жучків, комах лісних
Це - тепла ж бо зимовка.

Так гарно жити -
Весело водити хороводи.
У лісі не буває
Поганої погоди.

У дружбі, праці, в радості
Жили лісні звірята.
Ялиночку всі берегли,
Як мале янголятко.

Одного разу в лісі
З‘явилася людина,
І задрижали гілочки
У нашої ялини.

Злий намір враз побачила
Лісова красуня.
Сміливо, тихо, лагідно
Промовила манюня:

«Іди собі, мій лицарю.
Залиш мені життя.
Як вирубаєш ти мене
Не буде вороття.

Прошу, ти пожалій
Звірят, комах, жучків.
Збережи мене,
Птахів і павучків.

Приведи до лісу
Малих своїх діток.
Ти покажи його красу.
Хай буде їм урок.

Легені хай лісним повітрям
Наповнять по сам край.
Грибів і ягід назбирають.
І збереже їх рідний край.

Як вирубаєш всі дерева,
Чим будеш дихати сам.
Що ти залишиш своїм дітям,
Онукам, правнукам.

Прошу тебе! Збережи мене.
То й сам себе зможеш зберегти.
Прошу тебе! Збережи мій мир.
То й світ свій сам зможеш зберегти».

І поклонилася низенько
Чарівна ялина.
Світло наче тут побачила
Розумна людина.

Пішов з лісу наш герой.
Важку поніс він думу
І перекинув за плече
Свою порожню суму.

Ніколи в світі не чіпати
Дерева дав він слово.
Щоб дітям, правнукам, онукам
Залишити здоров'я.

«Рости мала на радість нам,
На щастя і добро.
Роди шишки, розкидай їх,
Землі стане тепло».

І розцвіте наша Земля,
Одягнеться в ліси.
Не буде в Світі кращої такої,
Чарівної, зеленої краси.

История cоздания стихотворения:

В ялинковому лісі наче в казці. Неймовірна краса. Боляче дивитись, коли вирубуються ліси.