Автор: Виталий Кирпатовский
Тема:Песни
Опубликовано: 2019-03-07 13:44:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Квіти осінні Сонечком сяють,
Досі розбризкують краплі тепла.
В патріархальному місті сягають
Літа минулого мрійного тла.
ПРИСПІВ:
Спраглого ранку осінь напоїть
І кольорові увімкне зірки.
О! Як ви духмяні, що дух непокоїть!
Вклонюся до вас, щоб торкнулись щоки!
Вклонюся до вас, щоб торкнулись щоки!
З літепла днинки красна полівка
В згубі морозу не дасть вже плода!
І бідолашна загине голівка.
Соку краплиною стигне: «Шкода!»
ПРИСПІВ…
КОДА:
Вклонюся до вас, щоб торкнулись щоки!
История cоздания стихотворения:
Пісню навіяли осінні запізнені квіти минулої осені. Як і годится у поезії, твір складається із кількох планів.
.....Перший - зовнішній, то безпосереднє значення слів вірша. він показує співчуття автора долі живого
природного створіння перед неминучими приморозками. Воно ж пред тим пестилось у обіймах літепла
(літепло - об`єми води чи повітря насичені літнім теплом).
.....Другий - глибший. на нього дає натяк людина, що вклоняється до енергій живої природи. Вона відчуває
спорідненість доль і млїє з невідворотності настання немочі, безрадністі, вилучення з, тільки що, вагомих
для ней подій і стосунків.
.....Третій - вищий - це музика. Мелодією передано ностальгічна напруга вищих видінь, що неможливо
передати словесно. Нема таких слів у словниках. Навіть опосередковане,образне тлумачення комбінованих
матрицею висловлень, що притаманне поезії, не надає такої змоги. Це можна відчути тальки душею, а
розумом - аж ніяк!
Да, Такие слова помогают! Проверено! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 18:54:44 |
Ну і як? Вистачило часу, щоб не вмерти? Дякую, насмішили! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:34:20 |
Мої щирі вітання, вашій донечці-красуні, щастя і довголіття бажаю! І вас з дружиною вітаю, адже без вас не було б такої донечки! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 18:32:51 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |