Автор: Виталий Кирпатовский
Тема:Песни
Опубликовано: 2019-11-26 15:56:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Небесний потічок

Відчуття освітленого дому,
М’яко ллється незбагнений спів.
Лагідно потічку надземному
Дослухаюся без кволих слів.

Боже, ти відкрий мені дорогу
До того високого тепла,
Де досяжно Всесвіту порогу,
Пломеніє виток джерела!

У поділі шостім, може, п’ятім
Світ до мене білий вигляда.
Як у казці, в царстві тридев’ятім,
Будеш, душе, справна й молода.

У зірковім морі простір дивний
Вниз хорали шле, та супокій,
Сполох сяйва променів, споживний,
Надиха наснагу Зоревій.

История cоздания стихотворения:

(Ранкова пісня зі сна)

Вірш з’явився нещодавно.
А пісня по ньому тільки-що.
Це авто мантра до мого 80-ти річчя.
До цієї дати 15.11.2019 пісню поміщу до Фейсбука.
Музика моя, та виконую сам.

Зоревій - мій найліпший друг, на пів небесне віяння.
Він - вищий Дух мого "Я", що інколи бродить по Землі
під виглядом легіту, навіюючи натхнення тим,
хто спроможний це сприйняти.
Звездовей - мой ближайший друг, полу-небесное веянье.
Он - высший Дух моего "Я", который иногда бродит по Земле
под видом лёгкого, тёплого ветерка, навевая вдохновение тем,
кто способен это воспринять.