Автор: Белла
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2019-01-28 17:16:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Заповіти батьків

Взимку, як тільки хурделиця
спів заведе за вікном,
спогади скатертю стеляться,
білим лляним рушником.
Весни – блакитним кантиком,
стрічкою – дні та літа.
Білі кульбабки-бантики
мама у  коси впліта.
Свято сьогодні у донечки –
доня до школи пішла!
Скільки у погляді сонечка!
Скільки в долонях тепла!
В батька у погляді – небо!
Доню за руку веде:
-Землю любити треба,
ту, що зростила тебе!
Я все життя пам’ятала
щирі напутні рядки.
Біди були й оминали,
слізно було й залюбки.
Мудре батьків наставляння –
зливок дитинства мого.
В дітях плекала бажання
не відцуратись свого,
в серце і в душу вкладала,
щоб берегли і вони…
Я не віддам на поталу
стежки свої й ясени,
мальви, вербу і калину,
пісні джерельної спів,
мову мою солов’їну
і заповіти батьків.

История cоздания стихотворения: