Автор: Белла
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-06-06 20:25:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

* * *

Плетеницею крутяться пройдені дні,
пролітають то швидко, то кволо,
самотинно нудьгують, як звірі цепні,
і викреслюють циркулем коло.
А мотузка – завада, а радіус – кат,
а кілок – причепна перепона.
А душа не здається, вона - «ґоліят»,
самохідна, наземна персона –
волелюбна і спритна служниця моя,
що не терпить рутини і скуки,
вибухає, як грім, як вогонь, течія,
розрива ланцюгові сполуки –
і на волю, туди, де немає нудьги,
де не в’яжуться дні в плетениці.
Що їй радіус, прив’язь, кілок, ланцюги,
коли можна літати, як птиці?
Поза межами кіл, напролом, відкоша,
де діаметри ще не підтяті…
Крім придуманих правил є серце й душа,
і опірність – фізичне поняття.

История cоздания стихотворения: