Автор: Белла
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-09-20 20:31:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

* * *

Обходисвіти-птахи
прокололи всі хмарини.
Дощ склював мої дахи,
поз'їдав мої стежини,
перевірив пульсу біг
і пройшовсь смичком по нервах,
бив по вікнах, мов батіг,
по садочках вересневих.
І неслось передчуття
павуком багатолапим,
ніби все моє буття
розляглось на циферблатах:
знаки, стрілочки, шкала,
коми, цятки, крапелини...
Може, я колись була
дощовиця безупинна?
Знаю, що дощі оці
від нездужання лікують.
Є ж у кожного рубці,
перелами, рани, ґулі,
осад, накип на душі,
і розколини, і ґрати.
Йдуть за вікнами дощі,
щоб зігріти й обійняти
тих, у кого в серці щем
і опала яворина...
Пережити дощ з дощем -
це уже не самотина.

История cоздания стихотворения: