Автор: Белла
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-03-06 22:13:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Крапельки розбуджених дощів...

Дощ ішов беззвучний і німий,
плив з гори дрібною течією.
І ліниві чулися громи
на сусідній вулиці з моєю.
Крапельки розбуджених дощів
молоді, як давньогрецька Геба.
Не гучав, а тихо шепотів
грім квітневий в зраненому небі.
Я злегка боялася його,
пам'ятала вибухи ракетні.
А веселка довгим батогом
падала з висот іншопланетних.
Ми такі приземлено-земні,
хоч й пройшли крізь таїнство
причастя.
Дощ весняний нагадав мені,
що навколо так багато щастя:
рідний погляд, лагідні слова
для душі, для серця і для втіхи.
Промінь сонця, що поцілував
пташеня в гніздечку біля стріхи.
Вітер, зорі, квіти, джерело,
звита стежка довгою змією...
І кохання, що мене знайшло
на сусідній вулиці з твоєю.

История cоздания стихотворения: