Автор: Индира
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-12-16 20:56:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Янголятко

Десь там, за марами життя,
Десь там, за тінями буття,
Зустрілися чарівні янголята.
Вони неначе сонця немовлята.
У них безмежно-світлі почуття.

Вони балакають про щось.
Шукають начебто когось
Та й сперечаються. З них перший каже:
- Я віднайду! Дідусь вітряк підкаже.
Вітряк товариш мій, так повелось.

- Та ні, не знайдеш ти його,
Хоч й в дідуся питай свого, -
Відповідає другий, - дідко в хмарах,
Але малий у хмарах ще в примарах.
Я запитаю в сонечка мого.

- Не знає сонце, бо воно
Також у небі. Все одно
Знайду я перший. У тітоньки весни
Спитаю, бо та десь в незрадливі сни
Літає, та й відшукає все-одно.

- Чому вважаєш ти, що сни,
То друзі тітоньки весни?
-Тому що друзі, так вона казала,
Й сама про них мені розповідала.
Найкращі друзі в тітоньки вони.

- Ті, що в моря десь на пузі,
Що ховаються у лузі,
Ті, що в небі, у казках, що блукають...
Але ж ті, що людей земних вітають,
Знаєш й сам про те, що ті не друзі.

Я перший янгола знайду.
У ліс зелений я піду.
До дуба-велета. Про все він знає.
Йому чарівна ніч розповідає,
Так! Я до дуба-велета піду...

- А ось і ви! Шукаю вас.
Давно поповнення у нас, -
То янгол третій прилетів й сміється, -
Ваш гомін по усім всесвітті ллється,
А диво всіх захоплює в цей час...

----------

У Раю, де білі крила,
Радість нова звеселила.
В сяйві сонця янголя народилось.
Найпрекраснішим з усіх відродилось.
Й небеса ота краса засліпила.

На Землі, де темні ночі,
Не відкриє янгол очі.
У загубленому світі
Вже не знайде щастя миті,
Й не побачить сни дівочі...

История cоздания стихотворения: