Автор: Борис Красноштан
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2022-08-01 12:48:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Тількі люби…

Ми переможемо всю недовіру до життя,
І скрізь ми бачитиме знаки,
Любити будемо свій світ до забуття,
На полі брані ми засієм красні маки.

Ми будемо дивитись у обличчя,
Кожній людини, зрозумівши шлях,
Й зрозуміємо, шо зло то потойбічне,
Ціною всіх тих, що полеглі в полях.

Хай кожен з нас знайде свій шлях до себе,
Буде служитиме світам лише собою,
Побачиш ти мене, а я побачу тебе,
Адже я друже, по житті, з тобою.

Всі зникнуть маски в пелені,
На небі будуть зорі,
Все зрозумієш, що причини не в мені,
Про себе будуть всі думки прозорі.

Коли загасне шум, повідкривають карти,
Для цього це, щоб кожен зрозумів,
Що варто, по життю, а що не варто,
Діждемося щоб світ заговорив.

А поки все роби, що можеш ти робити,
Потрібна допомога -  ти допоможи,
І пам'ятай, що мусить хтось любити,
Цим нашим даром, прошу, дорожи.

01.08.2022

История cоздания стихотворения: